​Загрози суверенітету України від прагнення відокремити Крим в окрему державу

Курултай 1991 року проголосив себе правонаступником Курултаю 1917 року і продовжувачем традиції національної державності кримськотатарського народу. Курултай визначив серед основних цілей і завдань для Меджлісу - створення кримськотатарської державності на усій території Кримського півострова і втілення виняткового права розпоряджатись усіма матеріальними, культурними та іншими цінностями Криму. Рішення Курултаю є чинними до теперішнього часу і усі дії Меджлісу та деяких інших організацій демонструють спрямування на їх втілення.

Право на самовизначення в усіх рішеннях Курултаю проходить по суті, як право на створення кримськотатарської держави.

Законопроект №6315 “Про статус кримськотатарського народу в Україні”, що знаходиться на розгляді у ВРУ, впроваджує втілення рішень Курултаю 1991 року щодо створення кримськотатарської державності і підпорядкування чинного законодавства і нормативних актів України вимогам такого закону.

Витяги із документів:

А. Із “Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу”, прийнятої Курултаєм 28 червня 1991 року і не відміненої до сьогоднішнього дня.

В преамбулі констатується, що “спроба здійснити святу волю народу” , щодо якої в 1917 році Курултай кримськотатарського народу “…заявив про відновлення своєї суверенної держави-Кримської республіки” - була припинена військовою силою та іншими діями урядів радянської імперії.

Курултай проголосив про утворення вищого органу кримськотатарського народу - Меджлісу - і доручив йому “діяти у відповідності з волею народу”.

В п.1 вказано, що кримськотатарський народ буде використовувати усі засоби, передбачені міжнародним правом, для його відродження у своїй “національній суверенній державі”. І “тільки він (кримськотатарський народ) володіє правом на самовизначення” в Криму.

Б. Із Звернення Курултаю до кримськотатарського народу від 29 червня 1991 року:

Оголошено, що сформований вищий орган - Меджліс - “ котрий опираючись на волю народу, буде здійснювати свою діяльність в ім’я відновлення державності кримськотатарського народу на усій території його Батьківщини - Криму і створення умов для його вільного розвитку на основі права кожного народу на самовизначенняна своїй національній території.”

Запевняється, що “вони не сумніваються в тому, що разом доб’ються відновлення усіх наших прав і відновлення національної державності.”

В. Із Звернення Курултаю до ООН, народів,парламентів і урядів держав, міжнародних організацій від 30 червня 1991 року:

В п.1 прохання про проведення міжнародної конференції з проблеми “відновлення національних прав і державності кримськотатарського народу” однозначно констатується: “Крим являється національною територією кримськотатарського народу, на якій лише він володіє правом на самовизначення так, як це викладено в Статуті ООН та інших міжнародно-правових актах”.

Г. Із Положення про Меджліс:

В п.2.1, серед основних цілей і задач Меджліса встановлена: “реалізація його права на вільне національно-державне самовизначення на своїй національній території”

Д. Із законопроекту №6315 “Про статус кримськотатарського народу в Україні”:

В статті 3 п.1 встановлюється, що державна політика України повинна ґрунтуватись на визнанні та забезпечені “права кримськотатарського народу на самовизначення,а саме права вільно визначати свій політичний статус та вільнозабезпечувати свій економічний,соціальний і культурний розвиток” і що “дане право реалізується через національно-територіальну автономію кримськотатарського народу у складі унітарної України,яка створюється в межах території Кримського півострова”.

В статті 7 п.1 на усій території Криму утворюється кримськотатарська національно-територіальна автономія, яка стає “формою реалізації кримськотатарським народом свого права на самовизначення.”

В розділі ІІІ узаконюється діяльність Курултаю і Меджлісу та їхніх попередніх рішень, а також у статті 15(16) ставиться у залежність від рішень Курултаю та Меджлісу подальша діяльність загальнодержавних органів України щодо Кримського півострова та з питань “які відносяться виключно до сфери прав та інтересів кримськотатарського народу, як корінного народу України, що мають або матимуть суттєвий вплив на збереження і розвиток ідентичності кримськотатарського народу”.

ЗАГРОЗИ ПОЗБАВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ

НА МАТЕРІАЛЬНІ, КУЛЬТУРНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЦІННОСТІ,

ЯКІ Є НАШИМ НАЦІОНАЛЬНИМ БАГАТСТВОМ

А. Із “Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу”, прийнятої Курултаєм 28 червня 1991 року і не відміненої до сьогоднішнього дня.

В п.4 Курултай заявив що “земля і природні ресурси Криму, включаючи його оздоровчо-рекреаційний потенціал, являються основою національного багатства кримськотатарського народу…” і що вони “не можуть використовуватись поза волею і згодою кримськотатарського народу”

Б. Із законопроекту №6315 “Про статус кримськотатарського народу в Україні”:

В прикінцевих положеннях встановлюється підпорядкування існуючого законодавства новоприйнятому закону, для чого Кабмін зобов’язаний у місячний термін подати зміни до усіх законів та змінити усі нормативні акти на виконання його положень.

ЗАГРОЗИ НЕ ДЕМОКРАТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ

А. Із “Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу”, прийнятої Курултаєм 28 червня 1991 року і не відміненої до сьогоднішнього дня.

В п.5 Курултай заявив, що “у випадку протидії державних органів або будь яких інших сторін досягненню цілей, проголошених Курултаєм і цією Декларацією, Курултай доручає Меджлісу добиватись визнання за кримськотатарським народом статусу народу, що веде боротьбу за своє національне визволення і діяти згідно цього статусу”

Україноцентрична ініціатива по Криму

Суспільна система