ЗЕМЛЯ – Код Нації

ЗЕМЛЯ – Код Нації

1. Засадничо-висхідні принципи Конституції України, що закладені у Розділі І Конституції України, є обов’язковими орієнтирами всього суспільного життя в Україні, вони визначають основу конституційного ладу і підвали суспільних відносин в Україні. Народні депутати, президент і уряд, ініціюючі проекти законів та видаючи закони, зобов’язані беззаперечно керуватись у своєї діяльності саме цими приписами, як доктринальними настановами.

2. Виходячи із вказаних приписів і відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, всі носії влади (президент, народні депутати, міністри, державні службовці тощо), зобов’язані діяти лише на підставі Конституції і законів України. Саме це і обумовлює їхню поведінку, а в іншому випадку вони є порушниками свого статусу і узурпаторами влади.

3. Засадничо-висхідні положення Конституції України визначають ЗЕМЛЮ, як національне багатство (частина 1 стаття 14), тобто багатство всієї Української нації. Це багатство перебуває під особливою охороною держави (стаття 14). Інституції державної влади (Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів тощо) та їхні посадовці повинні охороняти це багатство, а не розбазарювати його або допомагати у його розкраданні.

4. Засадничо-висхідні положення Конституції України визначають ЗЕМЛЮ також, як об’єкт власності Українського Народу (частина 1 статті 13), тобто всіх громадян України (Преамбула Конституції). Лише громадян України, а ні якійсь інших осіб. Це домінантний принцип і застереження.

5. Визначення ЗЕМЛІ об’єктом власності і національним багатством Українського Народу зцементовує її надважливе призначення і світоглядну ознаку – державоутворюючу. ЗЕМЛЯ є КОДОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Народні депутати України, голосуванням 13 і 14 листопаду 2019 року за основу двох законопроектів щодо ринку ЗЕМЛІ та способу розпорядження нею, їхні автори, пропагандисти і проштовхувачі ідей сумнівного ринку, взяли на себе відповідальність за ліквідацію КОДУ Української Нації, основи Українства.

6. ЗЕМЛЯ, як національне багатство, в умовах наростання планетарної продовольчої кризи, набуває додаткового значення і важеля. Земля, особливо сільськогосподарського призначення стає репродуктивною умовою життєздатності Народу і збереження генофонду Української Нації. Землю, як основний засіб виробництва харчових продуктів у сільських і лісових господарствах, який у цих галузях нічим не можна іншим замінити, обумовлює економічні, соціальні, політичні та інші функції держави.

7. Кожний громадянин України відповідно до частини 2 статті 13 Конституції України має право користуватись природними об’єктами права власності Українського Народу відповідно до закону, зокрема і Землею. Звертаю увагу – користуватись, а не володіти. Зазначено також, що власність (будь-яка) зобов’язує і власність не може бути використаною на шкоду людині і суспільству (частина 3 статті 13 і частина 7 статті 41 Конституції).

8. Розпорядження і користування правом власності на Землю, особливо сільськогосподарського призначення як репродуктивного базису, може бути обмежено в законодавчому порядку в інтересах суспільства і дбання про збереження сфери життєзабезпечення прийдешнім поколінням Українського Народу.

9. Носієм суверенітету в Україні є НАРОД (частина 2 статті 5 Конституції), а не органи влади. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно Українському Народу і не може буди узурповане державою, її органами або посадовими особами (частина 3 статті 5 Конституції), і до речі, незалежно від того, в якій саме спосіб це відбувається – у силовий чи у «законодавчо-лагідний». Розробляючи законопроекти, пропагуючи їх і приймаючи за основу – ні президент, ні кабінет міністрів, ні народні депутати не запитали у носія суверенітету його бачення щодо індивідуального набуття права власності на землю.

10. Діями, які, за ініціативою Президента України і Кабінету Міністрів України, вчинили народні депутати України 13 і 14 листопаду 2019 року, проголосувавши за основу два законопроекти щодо ринку ЗЕМЛІ та спосіб розпорядження нею, завдається шкода суверенітетові України, її державній, економічній безпеці, а це відповідно до статті 111 Кримінального Кодексу України є – Державною Зрадою.

________________________________

Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін