​Завершити Майдан: знищити олігархічну систему та встановити владу Українського Народу

1. Майдан є продовженням національно-визвольної боротьби Українського Народу.

Боротьба українців за незалежність не завершилась в 1991, справжню незалежність ми здобуваємо саме зараз – у війні із споконвічним зовнішнім ворогом - Росією та внутрішнім ворогом – олігархатом!

Майдан став черговим етапом нашої боротьби, котра, подібно до снігової лавини, стає все масовішою, потужнішою та нестримнішою: Рух дисидентів, Народний Рух, Революція на граніті, Помаранчева Революція, Майдан 2013-14 років, відкрита війна за незалежність з Росією, починаючи з лютого 2014 року, й тепер – боротьба на знищення внутрішнього ворога - олігархату та за перемогу над зовнішнім – московією!

Розпочата Революція Гідності стала вибухом глибинного Українського Духу, що заклав неспинний процес подальшого його гартування та пошуків втілення закладеного в нашій світоглядній сутності справедливого світоустрою. Саме у такому процесі найбільшу загрозу для своїх планів побачили московські стратеги, вітчизняні олігархічні управителі та деякі західні політеліти.

Для розбудови української за духом країни нам необхідно виконати незавершене Майданом завдання: не тільки знести кримінально-олігархічну систему державного управління, а одночасно створити та ствердити відповідну державну систему під управлінням Українського Народу.

Початком фундаментальних перетворень в українській державі стане утвердження і початок діяльності української національної влади.

Теперішній визначальний час потребує від суспільних діячів рішучості, пильності, усвідомлення своєї відповідальності перед сучасними та майбутніми українцями, згуртованості та усвідомленої праці заради побудови України майбутнього, з урахуванням досягнень та помилок попередніх етапів національної боротьби!

2. Передумови Майдану

Поглиблена узурпація влади та ресурсів об’єднаними угрупуваннями олігархічних, кримінальних і постноменклатурно-комуністичних елементів.

Порушення прав людини, системне невиконання передвиборних обіцянок олігархічними партіями, прийняття законів, спрямованих на фактичне керування державою в інтересах олігархату, підпорядкування судочинства та репресивних силових структур «узурпаторам влади».

Спроби українців та їх об’єднань виправити ситуацію та досягнути справедливості повністю ігнорувались або призводили до жорстких репресій.

Системне пограбування і зубожіння Українського Народу, що призводило до його вимирання, відсутності осяжної перспективи на покращення життя для себе та нащадків.

Майдан 2013-2014 року поклав початок Революції Гідності.

Революційний процес має неспростовні складові та свої періоди розвитку.

3. Політико-соціологічний та юридичний статус Майдану.

Майдан був неоголошеним народним повстанням, дієвим інструментом прямого народовладдя, що затверджено в Конституції України та Загальній Декларації прав людини.

Майдан – справедлива природна реакція народу на порушення прав людини, реалізація законного права Українського Народу на повстання, як останнього засобу боротьби проти тиранії та гноблення!

Ставши інструментом українського народовладдя, Майдан створив правове поле найвищої легітимності!

Майдан проявив та закріпив природне й законне право Українського Народу на повстання для захисту своїх прав і свобод в умовах, коли держава не виконує покладені на неї функції по їх забезпеченню. Теперішня влада поглиблює гноблення людських прав: національних та соціальних, що означає для кожного українського громадянина наростання підстав для використання свого законного права на повстання, яке визнається усім цивілізованим світом!

4. Організаційні форми координації Майдану.

Майдан – сукупність справедливого масового протесту мислячого класу та маніпуляцій невеликого прошарку від кланово-олігархічних груп.

Ідейною основою справедливого протесту мислячого класу стала Вимога Зміни системи заради встановлення справедливості.

Фізичною основою стала самоорганізація активних патріотичних українців, котрі брали на себе відповідальність та вирішували усі завдання організації та забезпечення малих груп.

Самоорганізація Майдану в усіх її проявах стала унікальним явищем для всього світу. Жоден інший народ не здатний не те, що повторити її проявів, а наразі – навіть усвідомити.

Самоорганізація активних відповідальних патріотів лякала всіх: і тодішню владу, і тодішню опозицію, і, безумовно, зовнішніх ворогів та конкурентів України, в тому числі і, так званий, «ліберальний Захід».

Відтак звуження вимог Майдану до євроінтеграції та зміни прізвища на посаді президента стали спробами відволікти нас від реальної Зміни Системи, підмінивши її псевдоальтернативною моделлю нового економічного колоніалізму, що є абсолютно згубною загрозою існуванню Української Держави!

Майдан був інструментом склеювання країни, в той час, як і тодішня влада і опозиція використовували Майдан для розколу та активації свого «електорату».

5. Мета – недосягнута, як наслідок – контрреволюція олігархату!

Ключовою вимогою Майдану була Зміна Системи!

Майдан, в своїй природній справедливій частині, став зародженням прямого народного урядування, проте цей процес лише започатковано для справжнього подальшого формування.

Інструменти народовладдя тільки почали народжуватись, тому лише на короткий проміжок часу та в окремих місцях змогли перемогти супротив системи.

Майдан не встиг створити українську систему управління та координації САМООРГАНІЗОВАНИХ ГРУП, котра могла б усунути та замінити олігархічну систему. Саме тому неструктурований справедливий протест активних відповідальних патріотів поступився структурованим олігархічним маніпуляціям, підкріпленим їхніми ЗМІ та грошима.

Для придушення протестних настроїв олігархократія вкладає у масову свідомість підступну думку, що за теперішній стан речей в країні винуваті не правлячі можновладці, а Майдан. Цю думку потужно намагаються вкоренити в головах усіх патріотичних українців, нейтралізувавши їх почуттям винуватості!

Але правда полягає в тому, що ми маємо не результати Майдану, а результати тимчасової ситуативної перемоги Системи над Майданом!

Наслідки тимчасової поразки є жахливими для Українського Народу!

Країна не була і не є мобілізованою державою для оборони та відсічі московської агресії, ворожі агенти та колаборанти безкарно діють в усіх сферах суспільного та державного життя в Україні.

Відсутність реформ, імітація люстрації, блокування розслідування злочинів на Майдані та військових злочинів, тотальна корупція на всіх рівнях влади, функціонування усіх корупційних схем часів Януковича, розкрадання держбюджету, кредитів і навіть гуманітарної допомоги, вибіркове правосуддя, що більше схоже на репресії, маніпуляції зі змінами до Конституції – картина тотального обману українців.

Система взагалі не покращилась – відбувся перерозподіл влади та вкраденої раніше власності Українського народу.

Один клан відсторонив від влади інший, і через деякий, достатньо короткий, проміжок часу розпочав контрреволюційні дії.

Першою мішенню контрреволюції були та залишаються активні дієві українські патріоти, котрі готові захищати Український Народ будь-якими способами, в тому числі і зі зброєю в руках, - ті, що за жодних обставин не погодяться на «рабський ошийник».

Активні відповідальні українці-патріоти стали для олігархічної системи тим рушієм, яким було українське селянство для комуністів в 32-33 роках.

Болюче відчуття поразки і подальший наступ олігархічно-кримінальної системи на дієві прояви боротьби самоорганізованих груп з нею спричинили поглиблення зневіри, роз’єднаності та апатії серед частини активістів громадянського суспільства.

Революція Гідності не завершена, адже справжні вимоги Майдану не були реалізовані!

6. Узаконення протесту

Будучи інструментом прямого українського народовладдя, Майдан створює правове поле найвищої легітимності!

Майдан як повстання став і залишатиметься природним та законним правом Українського Народу, котре не потребує жодного дозволу, та не може бути забороненим жодною владою узурпаторів!

Учасники повстання Народу не можуть бути притягнуті до відповідальності за свої дії проти антинародного режиму та його агентів під час цього повстання, якщо такі дії були направлені на перемогу повстання.

Знищити олігархічну систему та побудувати нову – Українську Систему, котра стане основою України майбутнього – не просто право, це обов`язок патріотичного українця.

7. Висновки:

Майдан започаткував нову жорстку і криваву форму повстання народу на захист Української Державності, своєї гідності та природних прав і свобод.

Майдан, як початок Революції Гідності, не досягнув висунутих вимог щодо перебудови країни, внаслідок чого суспільство отримало тимчасову перемогу системи над Майданом.

Основною причиною перемоги системи над Майданом стала відсутність дієвої організаційної структури самоорганізованих протестних середовищ та відсутність послідовного узгодженого плану їх дій.

Усі передумови початку Майдану існують зараз, ба більше – значна частина жахливих обставин стала ще гострішою, Український Народ став ще біднішим, а «бариги-колаборанти» при владі ще цинічнішими та «жирнішими».

8. Зміна Системи, як головна вимога Майдану, може відбутись тільки за одночасної наявності й поєднання трьох речей:

1. Сформульовані та прийняті ідеологічні цінності та засади, котрі однозначно визначають сутність майбутнього устрою в Україні, який замінить існуючу Систему.

2. Формування та скоординована діяльність мережі взаємодії Суспільної Системи громадського урядування як організаційної структури самоорганізованих патріотичних середовищ, в яких проявляється справжня українська національна та політична еліта.

3. Підготовка та відпрацювання необхідних інструментів та механізмів досягнення перемоги Революцією Гідності, втілення ідеологічних цінностей і засад в новому суспільному устрої, а також призначення та приведення на владні посади компетентних представників, дійсно, української політичної еліти.

Наявність дієвої мережевої структури активних відповідальних громадян в даному випадку є найважливішим необхідним елементом для Зміни Системи.

Ідеологія без організаційного механізму її реалізації залишається тільки гаслами та мріями, а її найкращі носії поступово дискредитуються або знищуються зовнішніми та внутрішніми ворогами.

Саме тому нашим головним завданням для виконання вимог Майдану є заміна існуючої кланово-олігархічної системи на Мережеву Українську Суспільну Систему громадського урядування, в якій безпосередня влада та власність на усе національне багатство буде належати та підпорядковуватись Українському Народові.

Висновки в тезах:

1. Майдан – законне повстання Українського Народу проти гноблення та тиранії (Загальна Декларація прав людини).

2. Майдан – сукупність справедливого масового протесту мислячого класу та маніпуляцій від кланово-олігархічних груп.

3. Ідейною основою справедливого протесту мислячого класу стала Вимога Зміни системи заради встановлення справедливості.

4. Неструктурований справедливий протест активних відповідальних патріотів поступився структурованим олігархічним маніпуляціям, підкріпленим олігархічними ЗМІ та грошима.

5. Майдан не встиг створити української системи управління та координації, котра могла б усунути та замінити олігархічну систему.

6. Маємо не результати Майдану, а результати тимчасової ситуативної перемоги олігархічної Системи над Майданом!

7. Майдан - початок Революції Гідності, котру ми повинні завершити нашою українською Перемогою!

8. Ключовою вимогою Майдану була Зміна Системи!

9. Майдан в своїй природній справедливій частині став зародженням справжнього народного урядування, проте цей процес лише започатковано для справжнього подальшого формування.

10. Зміна Системи може відбутись тільки при одночасній наявності та поєднанні трьох речей:

- ідеологічні цінності та засади;

- організаційна мережева структура патріотів, в яких проявляється справжня українська національна та політична еліта;

- інструменти та механізми втілення ідеологічних цінностей і засад в новому суспільному устрої, а також призначення та приведення на владні посади компетентних представників, дійсно, української політичної еліти.